Газові колонки

Продуктивність у літрах за хвилину, а не об'єм бака чи зовнішній вигляд, вирішує все, коли йдеться про проточний нагрів води газом. Газова колонка це прилад, який не тримає гарячий запас про запас: він ловить холодну воду на вході, проганяє її над пальником і віддає вже теплою за кілька секунд після того, як ви відкрили кран. Тому такий спосіб і досі найзвичніший там, де до квартири чи будинку заведена газова труба, а централізованого гарячого водопостачання немає або воно працює з перебоями.

Продуктивність у літрах за хвилину як головний орієнтир

Обсяг води тут рахують не в літрах бака, а в літрах за хвилину. Це кількість води, яку прилад встигає підняти приблизно на 25 градусів за одну хвилину безперервної роботи. Показник залежить від потужності пальника: чим вона більша в кіловатах, тим більше води колонка встигає прогріти, не втрачаючи в температурі. У продажу трапляються моделі на 18, 20 і більше кВт, і саме потужність, а не габарити корпусу, підказує, чи вистачить гарячої води на всю родину.

Найпоширеніша помилка при купівлі, коли беруть найдешевший варіант і потім дивуються, чому вода ледь тепла, щойно на кухні відкрили другий кран. Продуктивність варто рахувати від кількості точок водорозбору, які ви живите одночасно. Одна точка, душ або кухонна мийка, спокійно обходиться моделлю на 10-11 л/хв. Дві точки разом уже вимагають 13-16 л/хв, інакше напір і температура просядуть, тільки-но хтось відкриє воду в сусідній кімнаті.

Скільки точок води тягне колонка

Таблиця нижче зводить продуктивність до простої відповіді: скільки кранів прилад витягне без просідання напору й температури і кому такий діапазон підходить.

Орієнтуйтеся на реальну поведінку домашніх, а не на площу житла. Якщо хтось миє посуд, поки інший приймає душ, беріть із запасом. А коли гарячою водою користуються по черзі, переплачувати за зайві кіловати сенсу немає.

Як усередині народжується гаряча вода

Усередині корпусу стоїть мідний теплообмінник, схожий на радіатор із тонкими ребрами, а під ним газовий пальник. Щойно ви відкриваєте гарячий кран, вода рушає трубками, датчик потоку фіксує цей рух і дає команду на розпал. Пальник спалахує, полум'я розігріває мідь, а мідь миттєво віддає тепло воді, що біжить крізь неї. Закрили кран, потік зупинився, пальник згас. Прилад не палить газ вхолосту й не тримає гарячий запас, тому ви не платите за нагрів того, чим так і не скористалися.

Із цієї ж логіки випливає і слабке місце проточного нагріву: при кволому напорі реальна продуктивність падає, бо датчику потоку просто немає що фіксувати впевнено. Тому тиск води в системі варто оцінити ще до купівлі, а не після монтажу.

На що дивитися при виборі

Перш ніж везти проточний газовий водонагрівач додому, звірте кілька побутових умов. Вони визначають не тільки зручність, а й те, чи можна взагалі повісити конкретну модель у вашій кухні або ванній.

• Тиск води в системі: для гідрогенераторних моделей він критично важливий, а для будь-якого проточного приладу слабкий напір означає меншу реальну продуктивність.
• Тип і стан димоходу або можливість вивести коаксіальну трубу назовні: саме це вирішує, атмосферну чи турбовану модель ви зможете встановити.
• Тиск і тип газу в мережі, магістральний чи балонний: під нього підбирають форсунки, тож помилка тут коштує переробки.
• Кількість точок води, які живите одночасно, і звички домашніх: звідси береться потрібна продуктивність у літрах за хвилину.
• Наявність модуляції полум'я: без неї температуру доведеться підкручувати вручну щоразу, коли напір змінюється.

Підключення до газу виконує лише фахівець із відповідним допуском. Самостійний монтаж тут заборонений і небезпечний, тому цей пункт не для економії.

Розпал і димовидалення: типи, які варто розрізняти

Тип розпалу підказує, як прилад вмикається щоразу при відкритті крана і чи потрібні йому витратні матеріали. Спосіб димовидалення визначає, чи можна повісити модель там, де немає справного димоходу. Обидва параметри зручно тримати в одному переліку, бо саме вони найчастіше відсіюють неприйнятні варіанти.

• П'єзорозпал: ви натискаєте кнопку рукою, з'являється іскра, загоряється запальник, який далі підпалює основний пальник. Такий варіант не залежить ані від батарейок, ані від електромережі, але вимагає ручного вмикання і постійно тліючого запальника, що додає витрати газу.
• Автоматичний розпал від батарейок: колонка сама дає іскру, щойно ви відкрили гарячий кран, а живлення бере від пари пальчикових батарейок. Це найпоширеніший сьогодні тип, зручний і повністю автоматичний, тільки батарейки міняють раз на кілька місяців.
• Гідрогенератор, тобто вбудована турбіна: потік води розкручує маленький генератор, той виробляє струм і сам дає іскру. Міняти нічого не треба, живлення бере від потоку, але при дуже слабкому напорі турбіна може не набрати обертів для впевненого розпалу.
• Димохідні (атмосферні): беруть повітря для горіння прямо з приміщення і викидають дим у вертикальний димохід за рахунок природної тяги. Такому приладу потрібен справний канал із доброю тягою, тому він підходить будинкам і квартирам, де димохід передбачений і працює як слід. Датчик тяги при цьому вимикає газ, якщо тяга раптом пропала.
• Турбовані (з примусовим відводом): мають закриту камеру згоряння і вбудований вентилятор, який силою виштовхує продукти згоряння крізь коаксіальну трубу в стіну на вулицю. Повітря на горіння такий прилад теж бере з вулиці, тому годиться для приміщень без тяги і без класичного димоходу.

Для старих будинків зі слабким тиском розумніше брати батарейкову модель, вона підпалює пальник навіть за скромного натиску. Там, де є робочий димохід, атмосферна колонка вийде простішою й дешевшою; коли ж каналу немає, вибір фактично один, ставити турбовану з коаксіальним виводом.

Модуляція полум'я, щоб вода не стрибала з окропу в холод

Окрема функція, заради якої варто трохи доплатити, це модуляція полум'я. Без неї пальник горить на фіксованій потужності, і температура води залежить від того, наскільки відкрито кран та який зараз тиск у трубах. Хтось увімкнув воду поверхом нижче, напір у вас упав, і замість комфортного душу летить окріп. Модуляція тримає температуру при зміні напору автоматично: електроніка стежить за витратою і плавно додає чи прибирає газ, щоб на виході завжди були задані градуси. Ви одного разу виставили комфортні 40 градусів і більше не крутите змішувач щоразу, коли в домі відкрили другий кран. Разом із розпалом від батарейок чи гідрогенератором ця функція перетворює прилад на такий, яким користуєшся не думаючи.

ТОП-5 газових колонок

Ми зібрали п'ять моделей, що найкраще балансують продуктивність, тип розпалу й спосіб димовидалення під різні квартири та бюджети. Порівняйте їх за літрами за хвилину, потужністю й камерою згоряння, перш ніж ухвалити рішення.

Купити газову колонку в магазині BOM

У каталозі зібрані газові колонки під різні квартири, будинки й бюджети: атмосферні димохідні та турбовані з коаксіальним відведенням, з п'єзорозпалом, автоматом від батарейок і гідрогенератором, продуктивністю від скромних десяти до потужних шістнадцяти й більше літрів за хвилину. Для кожної моделі вказані потужність у кВт, тип камери згоряння, діаметр димоходу та наявність модуляції полум'я, тож підібрати прилад під свій напір і кількість точок води можна, не гортаючи десятки вкладок. Якщо вагаєтесь між двома варіантами, підкажемо, яка модель упорається саме з вашими умовами, порахуємо потрібні літри за хвилину й оформимо доставку. Купити газову колонку тут можна з гарантією, а консультанти допоможуть звести характеристики до простого підсумку ще до оплати.

Купити супутні товари з каталогу Водопостачання та фільтрація: Водонагрівачі (Бойлери), Електричні бойлери, Комбіновані бойлери, Водонагрівачі непрямого нагріву, Водонагрівачі проточні