Термостати (терморегулятори)

Терморегулятор вирішує одну задачу: тримати в приміщенні задану температуру й вимикати нагрів, щойно її досягнуто. Це той невеликий прилад на стіні, від якого напряму залежить рахунок за газ чи електрику, бо він не дає котлу гріти повітря даремно. Набрали потрібні градуси, нагрів зупинився, охолонуло, він запустився знову. Саме на цьому й будується головна вигода, заради якої термостати й ставлять, це економія, яка залежно від системи та розпорядку тримається в межах від 10 до 30 відсотків.

Плутанина навколо цих приладів виникає тому, що один терморегулятор керує газовим котлом, інший стежить за температурою теплої підлоги, а третій просто підтримує комфорт у кімнаті. Від того, під що ви обираєте прилад, залежить тип, спосіб підключення й потрібне навантаження. Тому почнемо не з характеристик, а з системи, до якої термостат під'єднають.

Під яку систему обирають термостат

Терморегулятор підбирають під прилад, яким він керуватиме, а не за виглядом корпусу. Нижче показано, як тип прив'язаний до задачі й до кого який підходить.

Ця розкладка й задає далі логіку розділу: спершу система, потім датчик, спосіб керування та зв'язок.

Кімнатний для котла, для підлоги чи погодозалежний

Три головні сценарії відрізняються не лише корпусом, а й самою логікою роботи. Терморегулятор для котла міряє температуру повітря й простою командою вмикає чи гасить пальник, це найпоширеніший спосіб заощадити на газі. Термостат для теплої підлоги орієнтується вже не на повітря, а на виносний датчик у стяжці, бо тут важливо не перегріти саме покриття. А простий кімнатний прилад без прив'язки до котла керує, скажімо, електрообігрівачем чи циркуляційним насосом.

Тому перше питання до себе звучить не «який бренд», а «чим я хочу керувати». Термостат для котла й термостат для теплої підлоги це прилади під різні задачі, і сплутати їх виходить дорого. Коли ж треба вести незалежну температуру по кількох приміщеннях, у гру входять системи зонального керування, де кілька термостатів і приводів працюють на спільний колектор, кожен на свою кімнату.

Датчик повітря проти датчика підлоги

Точка виміру визначає, за чим прилад тримає температуру. Датчик повітря вбудований у сам корпус і стежить за кліматом у кімнаті, цього вистачає для котла й для більшості радіаторних схем. Виносний датчик підлоги закладають у стяжку чи гофру між витками кабелю, і він стежить за нагрівом самого покриття.

Різниця не косметична. Під плитку годиться й повітряний датчик, а от під ламінат, паркет чи вініл датчик підлоги обов'язковий: без нього нема кому обмежити нагрів, покриття перегрівається й розсихається. Багато електронних моделей поєднують обидва датчики, тримаючи комфорт у кімнаті та водночас стелю за температурою підлоги, щоб не зіпсувати матеріал і не вийти за межу, яку виробник покриття вважає безпечною.

Механічний, електронний, програмований чи розумний

За начинкою кімнатний термостат буває від найпростішого до розумного, і кожен рівень має свій сенс. Механічний працює на біметалевій пластині за принципом увімкнув-вимкнув, дешевий, служить роками без електроніки, зате похибка сягає одного-двох градусів. Електронний тримає задане значення точніше, показує температуру на дисплеї й реагує м'якше.

Програмований додає розклад: удень і в робочі години прохолодніше, до вашого повернення оселя знову прогріта, і саме на нічному та денному зниженні набігає найбільша частка економії. Розумні моделі з Wi-Fi чи ZigBee дають керувати опаленням зі смартфона з будь-якої точки й вписуються в сценарії розумного дому. Плата за таку зручність це залежність від мережі: зник інтернет, і віддалене керування пропадає, лишається ручний режим просто на приладі. За способом зв'язку прилади ще діляться на дротові, надійні й без батарейок, та бездротові, які вішають там, де зручно міряти повітря, а не там, де стоїть котел, і монтують без штроблення стін.

Релейний контакт чи протокол OpenTherm

Тут ховається помилка, яка коштує згорілого реле, тож розберемо навантаження окремо. Газовому чи електричному котлу від термостата досить слабкого сигналу через сухий контакт: прилад лише замикає ланцюг, а силу тягне сам котел. Інша річ, коли терморегулятор комутує електричну теплу підлогу напряму, через нього йде весь струм нагрівального кабелю, і тоді потрібен прилад на 16 ампер із запасом навантаження близько 3-3,5 кіловата, інакше контакти підгорять.

Окремо стоїть керування сучасним конденсаційним котлом. Простий релейний термостат умикає такий котел лише на повну потужність, тобто працює грубо. Щоб розкрити плавну модуляцію пальника, потрібен цифровий протокол OpenTherm або eBUS і, часто, погодозалежний регулятор з вуличним датчиком. У цьому режимі котел не смикається між запусками, а тримає рівно ту потужність, яку диктують погода й тепловтрати будинку, тихіше працює й повільніше зношується.

Скільки економить терморегулятор

Фінансовий сенс приладу в тому, що система перестає гріти повітря без потреби. Навіть найпростіший кімнатний прилад уже дає ефект, бо гасить котел, щойно в кімнаті досягнуто норми, а не жене його безперервно. Програмований іде далі: він знижує температуру вночі й коли вдома нікого немає, а до приходу сам виводить оселю в комфорт, і саме на цьому зниженні набирається до третини витрати. Різні джерела дають вилку від 10 до 30 відсотків, і конкретне значення залежить від того, наскільки регулярно ви даєте системі відпочивати.

Виняток теж є. Якщо ви вдома цілодобово й температуру не знижуєте, переплата за програму й Wi-Fi не окупиться, і вистачить простого електронного приладу. Тому тип підбирають під свій розпорядок, а не за максимумом функцій у прайсі.

Як обрати терморегулятор і на що зважати

Щоб не переплатити й не купити прилад не під ту систему, спершу пройдіться коротким порядком дій:

• Визначте систему: під газовий чи електричний котел, під електричну теплу підлогу чи під простий обігрівач, бо це фізично різні прилади.
• Оберіть точку виміру: повітряний датчик у корпусі для котла й радіаторів, виносний датчик підлоги під ламінат, паркет і вініл.
• Виберіть рівень керування: механіка для однозонної схеми, електроніка для точності, програма й Wi-Fi для розкладу та дистанції.
• Прикиньте, чи потрібна зональність: для кількох незалежних кімнат дивіться у бік зонних модулів і колекторних приводів.

Коли модель у голові вже вимальовується, лишається звірити технічні межі, і ось на чому спотикаються найчастіше:

• Термостат для котла ставлять напряму на електричну теплу підлогу, слабке реле згорає під струмом кабелю; для прямого керування підлогою беруть прилад на 16 ампер.
• Під ламінат чи паркет вішають прилад без датчика підлоги, покриття перегрівається; тут потрібен саме виносний датчик у стяжці.
• До конденсаційного котла беруть простий релейний прилад і не отримують модуляції; для неї потрібен OpenTherm або eBUS.
• Платять за розумні функції там, де господар удома цілодобово й нічого не знижує, хоч вистачило б звичайного електронного термостата.

Окремо тримайте на оці покриття та інерцію системи: під електричну теплу підлогу майже завжди беруть модель з датчиком підлоги, а стяжку прогрівають плавно, без різких стрибків уставки.

Купити термостат в магазині BOM

Терморегулятори у нас є під усі задачі: кімнатні для газового й електричного котла, з виносним датчиком для теплої підлоги, механічні, електронні, програмовані та розумні з Wi-Fi і ZigBee, дротові й бездротові. Під ваш котел, теплу підлогу чи просто комфорт у кімнаті знайдеться прилад із потрібним типом керування й запасом за навантаженням.

Возимо по всій Україні, оплату за потреби ділимо частинами. Якщо не знаєте, який термостат підійде під вашу систему, напишіть у чат або зателефонуйте: звіримо тип котла чи потужність теплої підлоги, підкажемо, коли досить простого приладу, а коли варто взяти програмований заради економії, і порадимо модель із запасом за струмом, щоб реле не працювало на межі.

Купити супутні товари з каталогу Автоматика та безпека: Автоматика для систем опалення, Контролери систем опалення, Системи зонального керування, Терморегулятори для котлів, Терморегулятори для теплої підлоги, Терморегулятори для конвектора