Зарядна станція - це інвестиція на 10-15 років, і головна помилка при виборі - орієнтуватися на ціну або бренд без попереднього розрахунку. Станція з недостатньою ємністю розрядиться раніше, ніж закінчиться відключення світла. Станція з надмірною ємністю - це заморожені кошти в обладнанні, яке не використовується на повну. Правильний розрахунок займає 30-60 хвилин і дозволяє вибрати саме те, що потрібно.
Перш ніж рахувати - важливо розібратися з термінами, бо плутанина між ємністю і потужністю є чи не найпоширенішою помилкою при виборі станції.
Ємність вимірюється в кВт·год (кіловат-годинах) і показує, скільки енергії станція може зберегти і віддати. Це як об'єм бака з пальним - він визначає, як довго ви зможете їхати. Потужність вимірюється в кВт і показує, з якою швидкістю станція може віддавати або отримувати енергію в конкретний момент. Це аналог потужності двигуна - вона визначає, яке навантаження станція витримає одночасно. Наприклад, станція ємністю 10 кВт·год і потужністю 3 кВт зможе живити навантаження 3 кВт протягом приблизно 3 годин.
Глибина розряду (DoD - Depth of Discharge) - це частка ємності, яку можна реально використовувати без шкоди для акумулятора. Для сучасних LiFePO4 акумуляторів DoD складає 80-90%, для NMC - 70-80%. Це означає, що станція з номінальною ємністю 10 кВт·год на LiFePO4 дає реально доступних 8-9 кВт·год, а не 10. Виробники зазвичай вказують саме номінальну ємність - при розрахунках потрібно самостійно застосовувати поправку на DoD.
C-rate - показник швидкості зарядки або розрядки відносно ємності. C-rate = 1C означає, що акумулятор повністю заряджається або розряджається за 1 годину. C-rate = 0,5C - за 2 години, 2C - за 30 хвилин. Для домашніх зарядних станцій типовий C-rate при розрядці - 0,5C-1C. Важливо: при розрядці з C-rate вище рекомендованого ємність, яку акумулятор реально віддає, зменшується. Станція на 10 кВт·год при розрядці 2С може реально віддати лише 8-8,5 кВт·год замість 10.
Точний розрахунок починається з розуміння того, скільки енергії ваш будинок реально споживає. Без цих даних будь-які подальші розрахунки - лише здогадки.
Найпростіший спосіб - подивитися на показники лічильника. Зафіксуйте показники на початку і в кінці місяця - різниця дасть місячне споживання в кВт·год. Поділіть на кількість днів - отримаєте середньодобове споживання. Для типової квартири з 3-4 мешканцями це 10-20 кВт·год/добу, для приватного будинку з електроопаленням - 30-60 кВт·год/добу і більше.
Але середньодобове споживання - це лише половина картини. Не менш важливо знати профіль навантаження - як споживання розподіляється протягом доби. Пікове навантаження вранці (6:00-9:00) і ввечері (18:00-22:00) може в 3-5 разів перевищувати нічне базове споживання. Станція повинна витримувати пікову потужність - інакше при одночасному вмиканні кількох потужних приладів вона просто не впорається.
Щоб скласти профіль навантаження без спеціальних приладів - пройдіться по будинку і запишіть потужність кожного приладу та приблизну кількість годин його роботи на добу. Прилади з найбільшим споживанням зазвичай такі:
Важливо розділити споживання на дві групи: критичне навантаження - те, без чого не можна обійтися при відключенні світла (освітлення, холодильник, роутер, зарядка телефонів, котел опалення), і некритичне - електроплита, бойлер, прасування. При розрахунку ємності станції орієнтуються саме на критичне навантаження - некритичне можна просто не вмикати під час автономної роботи.
Після того як відомо споживання - потрібно визначити, скільки годин автономності вам потрібно. Від відповіді на це питання залежить ємність станції більше, ніж від будь-якого іншого параметра.
Сценарії автономної роботи відрізняються принципово. Резервне живлення на одну ніч (8-10 годин) - найпоширеніший сценарій для України з урахуванням планових і аварійних відключень. Мета - пережити відключення з мінімальним дискомфортом: освітлення, холодильник, базова електроніка. Критичне навантаження в такому режимі зазвичай 300-700 Вт безперервно плюс короткі піки від насоса котла або компресора холодильника.
Повна добова автономія - актуальна для заміського будинку, де відключення можуть тривати 24 і більше годин. Тут вже потрібно враховувати повний добовий цикл споживання, включно з приготуванням їжі і, можливо, роботою насосної станції водопостачання.
Автономія з сонячними панелями - окремий сценарій: станція заряджається вдень від панелей і покриває споживання вночі. Тут розмір станції прив'язаний до продуктивності панелей і реального добового споживання, а не до тривалості відключення.
Для розрахунку добового споживання критичного навантаження потрібно скласти список приладів, які будуть підключені до станції, і порахувати їх споживання за потрібний час. Приклад для квартири - критичне навантаження на 10 годин ночі:
Разом критичне навантаження за 10 годин: приблизно 2,2-2,5 кВт·год. Це мінімальна корисна ємність, яку станція повинна віддати за одну ніч.
Маючи дані про споживання і потрібний час автономності, можна розрахувати необхідну ємність станції. Базова формула:
Необхідна ємність (кВт·год) = Споживання за час автономності (кВт·год) / DoD / ККД інвертора
ККД інвертора у сучасних станціях - 92-96%. Для розрахунку зручно брати 0,93-0,95. DoD для LiFePO4 - 0,8-0,9, для NMC - 0,7-0,8. Якщо взяти середні значення DoD = 0,85 і ККД = 0,93, поправочний коефіцієнт складе 0,85 × 0,93 = 0,79. Тобто з кожного кВт·год номінальної ємності реально доступно близько 0,79 кВт·год.
Приклад 1 - квартира, резервне живлення на 10 годин. Споживання критичного навантаження: 2,5 кВт·год. Необхідна номінальна ємність: 2,5 / 0,79 = 3,2 кВт·год. З урахуванням запасу 20% на деградацію акумулятора протягом терміну служби - 3,8 кВт·год. Отже, для цього сценарію достатньо станції ємністю 4-5 кВт·год.
Приклад 2 - приватний будинок, автономія 24 години з електроопаленням. Добове критичне споживання: 15 кВт·год (опалення, освітлення, насоси, холодильник, базова електроніка). Необхідна номінальна ємність: 15 / 0,79 = 19 кВт·год. З запасом 20% - 22,8 кВт·год. Для цього сценарію потрібна станція від 20-25 кВт·год або дві станції по 10-12 кВт·год у паралельному підключенні.
Приклад 3 - будинок із сонячними панелями потужністю 5 кВт. У сонячний день панелі виробляють 15-25 кВт·год, у похмурий - 3-7 кВт·год. Щоб станція накопичила денне вироблення і покрила нічне споживання 8 кВт·год, потрібна ємність мінімум 10-12 кВт·год - щоб залишався запас і в похмурі дні.
Формула дає мінімально необхідну ємність. На практиці до отриманого значення додають 20-30% запасу - на деградацію акумулятора, непередбачені піки навантаження і можливе збільшення споживання в майбутньому. Краще взяти станцію трохи більшу, ніж через рік виявити, що вона не покриває потреби.
Ємність станції визначає, скільки енергії вона може зберегти, але не менш важливо розуміти, звідки і як швидко ця енергія надходитиме. Від джерела зарядки залежить стратегія використання станції і її реальна ефективність.
Найпростіший і найдоступніший варіант. Станція підключається до домашньої електромережі і заряджається в будь-який зручний час. Ключовий момент для України - нічний тариф. З 23:00 до 7:00 електроенергія за двозонним тарифом коштує приблизно вдвічі дешевше денного. Якщо заряджати станцію вночі і використовувати накопичену енергію вдень - це реальна економія навіть без відключень. Для станції ємністю 10 кВт·год при різниці тарифу 2-2,5 грн/кВт·год щоденна економія складає 16-22 грн або 480-660 грн на місяць.
При зарядці від мережі важлива максимальна вхідна потужність зарядки. Якщо станція ємністю 10 кВт·год має вхідну потужність 2 кВт - на повну зарядку піде 5-6 годин з урахуванням втрат. Це якраз вкладається в нічне вікно нічного тарифу. Якщо вхідна потужність 5 кВт - зарядка займе 2-2,5 години, що дає більше гнучкості.
При зарядці від сонця між панелями і акумулятором стоїть MPPT-контролер - він відстежує точку максимальної потужності панелей і перетворює їх вихідну напругу на потрібну для зарядки акумулятора. Більшість сучасних зарядних станцій мають вбудований MPPT з ефективністю 97-99%.
Щоб розрахувати сумісність панелей і станції, потрібно враховувати реальне вироблення, а не номінал. Панелі потужністю 5 кВт за рік в умовах України виробляють в середньому 900-1100 кВт·год на 1 кВт встановленої потужності - тобто 4500-5500 кВт·год на рік або 12-15 кВт·год на добу в літній сонячний день. У зимовий похмурий день ті ж панелі можуть виробити лише 1-3 кВт·год за добу.
Практичне правило: ємність акумулятора у кВт·год повинна приблизно відповідати денному виробленню панелей при середній хмарності. Для 5 кВт панелей у середній день вироблення 7-8 кВт·год - отже, станція ємністю 8-10 кВт·год заповниться за день і покриє нічне споживання. Станція 5 кВт·год заповниться швидше, але надлишок сонячної енергії піде в мережу або пропаде. Станція 15 кВт·год буде заряджатися лише частково в похмурі дні.
Найбільш ефективна стратегія для України - гібридна система, де станція заряджається від панелей вдень і від мережі вночі за нічним тарифом. Логіка управління при цьому така: якщо вдень панелі не зарядили станцію до необхідного рівня - контролер автоматично добирає різницю від мережі вночі. В результаті станція завжди готова до тривалого відключення незалежно від погоди. Такий режим підтримують більшість гібридних інверторів - Growatt, Deye, Victron, SolarEdge та інші.
Коли розрахована необхідна ємність перевищує 10-15 кВт·год, постає питання: брати одну велику станцію або кілька менших у паралельному підключенні.
Одна велика станція - простіше рішення з точки зору монтажу і управління. Менше з'єднань, один інвертор, один контролер. Але є обмеження: готові моноблочні станції рідко перевищують 10-15 кВт·год. Для більшої ємності виробники пропонують системи на основі окремих акумуляторних модулів, які стекуються вертикально - наприклад, BYD Battery-Box, Pylontech US5000 або EcoFlow DELTA Pro Ultra. Кожен модуль Pylontech US5000 має ємність 4,8 кВт·год, і в одному стеку можна об'єднати до 8 модулів - це 38,4 кВт·год.
Модульна система дає головну перевагу - масштабованість. Можна почати з 2-3 модулів під поточні потреби і докупити ще через рік, не замінюючи все обладнання. Це особливо важливо, якщо плануєте в майбутньому додати сонячні панелі або підключити додаткові навантаження. Недолік - вища вартість за кВт·год ємності порівняно з моноблоком, і більша площа для розміщення.
При виборі варто порахувати вартість за кВт·год ємності. Для великих моноблочних систем цей показник зазвичай 200-350 USD/кВт·год. Для модульних систем на базі LiFePO4 від відомих брендів - 300-500 USD/кВт·год. Бюджетні модульні рішення можуть коштувати 150-200 USD/кВт·год, але з меншим гарантійним ресурсом - 2000-3000 циклів проти 4000-6000 у якісних LiFePO4.
Ємність - головний параметр, але не єдиний. Станція з відмінною ємністю може виявитися непридатною через невідповідність інших характеристик умовам використання.
Кожен електроприлад із двигуном або компресором при запуску споживає пускову потужність, яка в 3-7 разів перевищує робочу. Холодильник потужністю 150 Вт при запуску компресора споживає 450-900 Вт протягом 1-2 секунд. Насос котла на 80 Вт при запуску - 200-400 Вт. Якщо інвертор станції не витримає сумарну пускову потужність - він або вимкнеться захистом, або пошкодиться.
При виборі станції перевіряйте два показники потужності інвертора: номінальна потужність - те, що він витримує тривало, і пікова потужність - короткочасне навантаження на 1-5 секунд. Для домашнього використання з холодильником, насосом котла і кількома іншими приладами номінальна потужність 2-3 кВт і пікова 4-6 кВт - мінімально достатній рівень. Якщо до станції підключається свердловинний насос або кліматична система - пікова потужність повинна бути 6-10 кВт і більше.
Переважна більшість сучасних зарядних станцій використовує один з двох хімічних типів літієвих акумуляторів.
LiFePO4 (літій-залізо-фосфатний) - більш стабільний хімічно, не горить і не вибухає навіть при пошкодженні або перегріві. Ресурс - 3000-6000 повних циклів заряду-розряду, що при щоденному використанні відповідає 8-16 рокам. Робочий температурний діапазон: -20...+60°C для розрядки, але при температурі нижче 0°C зарядка обмежується або блокується для захисту від деградації. Питома енергоємність нижча, ніж у NMC - для тієї ж ємності корпус буде важчим і більшим.
NMC (нікель-марганець-кобальтовий) - вища питома енергоємність, тобто за тієї ж ваги і розміру більше кВт·год. Зустрічається в компактних портативних станціях і деяких стаціонарних. Але ресурс нижчий - 1500-3000 циклів, і при механічному пошкодженні або перегріві є ризик займання. Для стаціонарної домашньої установки, де важлива перш за все безпека і довговічність, LiFePO4 є кращим вибором.
Перед покупкою станції потрібно перевірити кілька технічних моментів щодо домашньої електромережі. По-перше, однофазна чи трифазна мережа. Більшість квартир і невеликих будинків - однофазні 220 В. Якщо у вас трифазна мережа 380 В і потужне обладнання - потрібна станція з трифазним інвертором, інакше при відключенні мережі дві з трьох фаз залишаться без живлення.
По-друге, максимальний вхідний струм. Якщо вхідна потужність зарядки станції - 5 кВт при 220 В, струм зарядки складе 22,7 А. Якщо автоматичний вимикач на лінії, до якої підключається станція, розрахований на 16 А - він буде регулярно спрацьовувати. Перед установкою перевіряйте номінал автомата і перерізу кабелю: для навантаження 5 кВт потрібен кабель 2,5 мм² і автомат 25 А мінімум, для 7-10 кВт - кабель 4-6 мм² і автомат 32-40 А.
По-третє, режим роботи: online (UPS-режим) або offline. У online-режимі станція постійно живить навантаження через інвертор - при відключенні мережі перемикання відбувається за 0-20 мс, що непомітно для чутливої електроніки. У offline-режимі при відключенні мережі станція перемикається за 20-200 мс - більшість приладів це витримує, але сервери, медичне обладнання або деякі котли управління можуть на це реагувати. Для звичайного домашнього використання offline-режим цілком прийнятний і коштує дешевше.